Біографія
Народився Віктор Єгорович фон Графф 3 листопада 1819 року в Овручі Волинської губернії в сім'ї штабс-капітана російської
імператорської армії,
німця за походженням, мати — італійка з роду Серпонті-де-Варрена. Рано
залишився сиротою. В п'ятнадцять років він вступає до Петербурзького
імператорського лісового та межевого інституту (нині Санкт-Петербурзький державний лісотехнічний
університет), який закінчив з
відзнакою. Опісля
протягом двох років займався лісорозведенням поблизу Санкт-Петербурга і Казані.
В. Є. фон Граффа З квітня
1843 року призначили лісничим у Катеринославську губернію. Міністерство державних
володінь доручило йому зайнятися степовим лісорозведенням. Він обрав у степу місце
«для лісорозведення у широких розмірах». Ця ділянка займала понад 2,5 тисячі десятин безводдя, підвищеного відкритого розташування та важких
глинистих ґрунтів. Так і утворилося перше
в Російській імперії зразкове Велико-Анадольське лісництво. Посадки почалися
восени 1845 року. За 23 роки роботи в лісництві Віктор
Єгорович зумів під своїм керівництвом 157 гектарів степів перетворити на ліси,
закласти розсадник на площі 57 гектарів, де було вирощено близько 30 порід
дерев і 40 порід кущів. І це робилося за умов, коли теоретичні основи степового
лісорозведення були вкрай незадовільними.
Було створено
Велико-Анадольську школу лісників по лісовому лісорозведенню (нині Велико-Анадольський лісовий коледж).
На допомогу В. Є. фон
Граффу і для навчання лісорозведенню в січні 1844 р. прибули 11 перших селянських хлопчиків.
Він відібрав 8, з яких 4-х залишив собі, а 4-х відправив Й. Й. Корнісу. Для збереження плантації було поселене
одне сімейство постійної лісової охорони.
Перший керівник
Великоанадольського степового лісництва В. Є. фон Графф був і першим
завідувачем школи лісників, заснованою при названому лісництві в 1850–1851 навчальному році. У положенні про
Великоанадольське навчальне степове лісництво в главі II про школу лісників записано:
|
|
Для навчання обізнаних
і досвідчених людей дереворозведення, з сільських жителів південних губерній
Росії і, крім того, для занять з лісорозведення в державних лісових дачах,
складається при Великоанадольському степовому лісництві школа лісників. |
|
Складалась вона з 3-х
класів з 3-х літнім навчанням. У кожному класі було по 40 учнів. У школу
приймалися селянські хлопчики з найближчих сіл. В. Є. фон Графф був завідувачем
школи і викладав «древоводство». Окрім завідувача були ще два викладачі.
Вихованці носили військову форму з червоними кантами, і усе було побудовано на
військовий лад. Режим дня був наступним: взимку вставали по дзвінку о 5 годині
ранку, а влітку — о 4 годині ранку, о 6
годині снідали. На сніданок збори робилися під команду 4-х єфрейторів і 4-х
унтер-офіцерів, яких призначав В. Є. фон Графф. З 7 годин до 11 годин були
ранкові класні заняття. О 12 годині — обід, потім до 4-х знову класні заняття. Після 4-ї
години вихованці готували уроки до наступного дня. О 8 годині була вечеря і о 9
годині усі лягали спати. З настанням весняних робіт класні заняття припинялися.
Після сніданку вихованці йшли на роботу в ліс або на лісорозсадник, працювали
там до 11 годин, з 11 до 12 години був обід, потім відпочинок до 3-ї години,
після чого знову працювали до заходу сонця. Окрім класних занять і практичних
робіт, вихованці навчалися військовим вправам, головним чином муштруванню. При
виконанні робіт В. Є. фон Графф звертав особливу увагу на акуратність і
точність виконання. Якщо вихованець робив неправильну посадку і не акуратно, то
В. Є. фон Графф наказував усі роботи переробити наново і винного покарати. Усі
роботи по лісорозведенню в лісництві виконувалися вихованцями школи і тільки у
разі накопичення великої кількості робіт наймали сторонніх робітників. Учні, що
закінчили курс 3-х літнього навчання залишалися в лісництві ще на рік для
практичних занять. Потім отримували звання лісників і приходили на роботу по
лісовому відомству.
Графф залишив великий
гербарій рослин Великоанадольського степу, який демонструвався на Всеросійській
промисловій виставці у Москві в 1872 році.
Будучи аристократом за
походженням, піонер степового лісорозведення жив у землянці, часто не мав за що
купити цукру і свічок, але не міг дозволити собі використовувати державні кошти
на власні потреби. Віктор Єгорович Графф
писав у 1863 році:
|
|
Мало не 12 років кочували, як ті цигани; я жив у селі за 15 верстов від
місця занять (в с. Новотроїцьке) в душній сирій квартирі і зазнав при цьому
найбільш нелюдської скрути… |
|
Не краще жилося і
вихованцям школи лісників, саме в таких тяжких умовах в селі Новотроїцьке
народжувався ліс. У Великоанадолі померла його десятилітня донька, тяжко
хворіли син та дружина (сестра відомого російського поета Василя Курочкіна). Сам фон Графф,
особливо останні роки життя, страждав на невиліковні недуги, але у нього ніколи
не виникало думки залишити незавершеним справу життя.
В 1865 році Віктора Єгоровича призначають в Москві професором лісоводства Петровської земельної і лісової академії. Він уже був дуже серйозно хворий і в зв'язку з цим майже не читав лекцій, а через рік, у віці 48 років, 25 листопада 1867 року помер. Поховали його поблизу академії в селі Владикіно. В 1910 році у Велико-Анадольському лісництві був відкритий пам'ятник Віктору Єгоровичу фон Граффу.
"Зелена спадщина" Віктора фон Граффа: як з’явився Великоанадольський ліс у відкритому степу?
