Маріупольський краєзнавчий музей


МАРІУПОЛЬСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ



Маріупольський краєзнавчий музей засновано 6 лютого 1920 року за ініціативи та під керівництвом І.П. Коваленко. Його перша назва - Маріупольський повітовий центральний музей. У 1923-1937 рр. він мав назву Маріупольський повітовий музей краєзнавства. У 1937-1938 рр. - Донецький обласний музей краєзнавства в місті Маріуполі, а в 1938-1950 рр. - Сталінський обласний музей краєзнавства в місті Маріуполі. В результаті відновлення в м Сталіно обласного краєзнавчого музею, з 1951 р Жданівського (колишній Маріупольський) краєзнавчий музей став регіональним. З січня 1989 р в зв'язку з поверненням місту історичної назви музей має сучасну назву.


Формування фондової колекції Маріупольського краєзнавчого музею почалося з 1920-х років в ході історико-археологічних експедицій по території краю. В даний час музейна колекція складається з більш ніж 55 тисяч музейних предметів.
До найбільш цінних колекцій належать пам'ятники палеонтології: залишки древніх тварин, що мешкали колись в нашому краї - мастодонта, шерстистого носорога, гіппаріона, відбитки викопних рослин - деревовидних папоротей, хвощів.
                                                                                 


Особливе місце займає археологічна колекція. Це матеріали поселень, стоянок, поховань епохи енеоліту, бронзового, раннього залізного віків, кочівників. У фондах зберігаються унікальні матеріали Маріупольського неолітичного могильника епохи пізнього неоліту - прикраси, знаряддя праці, амулети. Окрасою середньовічної колекції є понад 30 кам'яних половецьких статуй.



У музейній збірці представлена ​​колекція нумізматики і паперових грошових знаків різних країн. Найбільший інтерес представляє скарб срібних монет, який датується початком XVIII століття. Найранішими в скарбі є монети Івана Грозного. У складі колекції монети Стародавнього Риму, середньовічної Європи, Російської імперії та ін.
 

Серед документів найбільшу цінність представляє Указ Катерини II від 21 травня 1779 року, за яким вийшли з Криму греки-християни отримали російське підданство і ряд привілеїв. Документи грецького суду (кінець XVII-XIX ст.) Є важливим джерелом з вивчення господарської діяльності жителів Маріуполя.

Фонд бібліотеки складається: з 15492 примірників книг, 5500 журналів і комплектів газет. Довідковий апарат складається з алфавітного і систематичного каталогів періодичних видань. До складу бібліотеки також увійшло книжкове зібрання маріупольської Олександрівської чоловічої гімназії. У бібліотеці знаходиться література за своєю природою Приазов'я: геології, рослинному і тваринному світу, комплекти журналів «Природа», «Наука і життя», «Природа і людина», атласи, словники: палеонтологічний, метеорологічний, палеографічний, гідрологічний, словник народних географічних термінів. Тут є широко відомі видання, такі як: «Життя тварин», «Життя рослин» і ін. Для фахівців - «Український Ботанічний журнал», «Вісник зоології», «геологічний журнал», «Вісник МДУ» серії: «Грунтознавство», «Біологія», «Географія».

Представлені історичні видання дореволюційної Росії: «Русская старина», «Киевская старина», видання до 300-річчя Російської імперії «Добродії з дому Романових» (1613-1913 рр.), Є в бібліотеці і тому видання «Живописная Россия», окремі томи «Архіву Південно-Західної Росії», роботи Д. Яворницького з історії запорізьких козаків. Є «Історія Росії з найдавніших часів» С.М. Соловйова, «Всесвітня історія» в 10 томах, «Історія Візантії» в 3 томах, «Історичні записки» - 73 томи (1938-1968 рр.). Радянська історична періодика - це комплекти журналів «Питання історії», «Історія СРСР», «Історичний журнал», «Нова і новітня історія». 

Історія Криму і греків Приазов'я освітлювалася на сторінках такого видання як «Известия Таврийской ученой архивной комиссии».

Гречка Володимир Сергійович,
вчитель історії 
КЗ "Гімназія зі структурним підрозділом початкокої школи № 17
Маріупольської міської ради Донецької області"