Гірнича автентика в музеї Шахтарської слави .
У
метушні буднів, прагнучи в майбутнє, ми іноді забуваємо, як важливо зберігати
пам'ять про минуле. Професійна спадкоємність - не порожній звук для
представників гірничих професій. Адже, незважаючи на нові технології, з
шахтарській справі є особливі, важливі, незбагненні за книгами речі, які можна
передати тільки від людини до людини. Для того, щоб зберегти зв'язок поколінь,
у Добропіллі відчинили особливий музей Шахтарської слави.
До 2018 року в
Добропіллі, на відміну від інших вугільних міст, не було жодного музею
пов’язаного з вугільною галуззю, хоча місто одне з давніх вуглевидобувних
осередків, тому заслуговує на власний музей.
Як утворювалося кам'яне вугілля?
Хто і в якому столітті вперше розвідав надра Донецького басейну? Коли почалося
активне промислове освоєння нашого регіону? Відповіді на всі ці питання можна
знайти в музеї Шахтарської слави.
Музей
є не просто літописом важливих для підприємств подій, але й має допомогти жителям регіону та гостям нашого
краю ближче ознайомитися з гірничою справою. Адже успішна робота шахт,
збагачувальних фабрик та допоміжних підприємств дуже важлива для економіки
країни й тисяч українців, у яких, завдяки шахтарській праці, в будинках світло
і тепло.
Експозиція музею розповідає про минуле, розвиток
гірництва на Добропільщині, і покаже сьогодення: яких успіхів досягають
гірники, як працюють системи безпеки на виробництві, атакож продемонструє
прогресивні технології та техніку, які застосовуються на наших підприємствах.
У музеї представлені матеріали з розвитку видобутку
вугілля в нашому регіоні з 30-х років минулого століття, висвітлений історичний
шлях шахт, розміщені фотографії Героїв соціалістичної праці та України,
Заслужених шахтарів, орденоносців, кавалерів Шахтарської слави й доблесті,
відомих бригадирів, видобувних бригад «тисячниць» і прохідницьких колективів, а
також керівників об'єднання й шахт; відображена роль Добропіллявугілля в
розвитку міської інфраструктури.
Цікавою
особливістю музею є те, що всі експонати збиралися, як то кажуть, «усім
світом». Діти, онуки, товариші, друзі, загалом уся громада міста, приносили
фото, джерела, документи, атрибути шахтарської праці для того, щоб увіковічити
та передати пам’ять про складну та важливу професію шахтаря, майбутнім
поколінням.
На
прикладі колекції шахтарських ламп, можна відслідковувати зміни в незамінному помічникові кожного гірника. У
музеї Шахтарської слави є манекени в парадній та в робочій форми шахтарів як
сучасного, так і радянського періоду. Представлений відбійний молоток,
вага якого складає 15 кг. Стенди-банери
музею розповідають про історію шести шахт та двох збагачувальних фабриках.
Творці музею намагалися не випустити жодної історичної дати з історії
життєдіяльності підприємств. Не забули й про тих, хто стояв біля витоків,
героїв, що захищали наш край у роки Другої світової війни, та працівників які
відбудовували країну з руїн.
Відвідувачами музею стали містяни, робітники, гості
міста, але головна мета - це залучити
дітей та молодь до історії рідного краю, щоб усі розуміли, що вугільні
підприємства міста мають велику історію .