Свято-Вознесенський храм с. Новотроїцького Покровської ТГ

ДУХОВНА ПАМ'ЯТКА ПОКРОВСЬКОГО РАЙОНУ

Вознесенська церква в селі Новотроїцьке – діючий храм, пам’ятка сакрального зодчества кінця XIX ст. (1893 р.), єдина збережена дерев’яна церква в Покровському районі Донецької області. Невелика одноповерхова будівля пофарбована в зелений колір. Різьблені лиштви на вікнах, мереживні карнизи і кути виділені білим кольором. Церква однопрестольна, хрестоподібна в плані з декоративними маківками над бабинцем і вівтарем. Головною святинею храму є ікона Вознесіння Господнього.

Свято-Вознесенський храм с. Новотроїцьке Покровського району

Кошти на спорудження храму пожертвував промисловець Яків Іванович Деревицький. Про нього ходили легенди як про першовідкривача вугільних родовищ в околицях Юзівки й Макіївки. Церква в Новотроїцькому отримала дозвіл на власну парафію в 1904 р. Громада села виділила на потреби церкви 34 десятини землі. Школи при церкві не було, але працювала земська школа у Нововасилівці, у той час найбільшому населеному пункті парафії.

У період революції та «воїнствующого» атеїзму, Свято-Вознесенський храм пережив ті ж зміни, яких зазнав ледь не кожний храм району: священників було вислано, а приміщення перебудовано спершу на сільський клуб, а пізніше – на зерносховище.У роки окупації (1941-1943) тут розміщувався табір радянських військовополонених, братська могила яких зараз знаходиться неподалік церкви.

ПОДВИЖНИК ГОСПОДНІЙ

Ігумен Давид Нелюбов

Праворуч від входу в храм стоїть скромна могилка з коротким написом: «Ігумен Давид Нелюбов. 1902-1992 рр.» Між цими датами подвижницьке життя праведника землі Донецької. Значний внесок у справу збереження духовності в нашому краї вніс ігумен Давид, який був настоятелем Свято-Вознесенської церкви. Багатьом допоміг отець Давид молитвою, зціленням. До нього приїжджали за допомогою навіть з віддалених областей.

У роки переслідування церковнослужителів отець Давид був репресований, відбував незаслужене покарання в таборі «на Соловках». У село Новотроїцьке отець Давид приїхав, коли йому вже було за сімдесят, у 1976 р. Оселився батюшка в маленькому будиночку в церковному дворі, де все було разом: і келія ченця, і хрестилка, і сторожка.

Будиночок ігумена Давида Нелюбова.Фото Т. М.Пальчик

Не один раз парафіяни Свято-Вознесенської церкви був свідками дивних зцілень, вчинених по молитві її настоятеля. Свого часу до ігумена за допомогою і зціленням приїжджали люди навіть з інших областей країни. Про нього говорили: «Батюшка від Бога».

Свій земний шлях отець Давид закінчив на службі у храмі. В останньому зверненні до прихожан він сказав: «Моліться, все розповідайте мені, я вас почую і допоможу». На його могилу за допомогою, порадою, благословенням приходить багато людей.

Служба на церковному подвір'ї Свято-Вознесенського храму

Храм Вознесіння Господнього відчиняє двері для кожного. У ньому знаходять духовну відраду всі без винятку: і люди похилого віку, і сучасна молодь, і діти шкільного віку.