Сергій Сергійович Прокоф’єв
Сергій Сергійович Прокоф’єв – один з найвидатніших композиторів XX століття. Народився 23 квітня 1891 року в маєтку Сонцівка Бахмутського повіту Катеринославської губернії (нині це село Сонцівка Покровського району Донецької області). Батько був вченим-агрономом, мати займалася дітьми.
Вперше за фортепіано Сергій сів у 5 років, а вже за кілька місяців написав перші п’єски. Мати старанно занотовувала всі його твори в спеціальний зошит, завдяки чому ці дитячі роботи збереглися для нащадків. До 10 років Прокоф’єв склав чимало творів, зокрема дві опери. Батьки розуміли, що такий талант потрібно розвивати, тому віддали його навчатися до видатного викладача Рейнгольда Глієра.
У 13 років Сергій вступив у консерваторію Санкт-Петербурга. Там його наставниками стали відомі музиканти – Римський-Корсаков, Вітолс, Лядов, Черепнін. У 1909 році Прокоф’єв закінчив консерваторію як композитор, у 1914 – як піаніст, у 1917 – як органіст.
Навесні 1918 року Прокоф’єв прямує через Японію у США і протягом 15 років перебуває за кордоном (перші 4 роки – поїздки по Америці і Європі, у 1922 році живе в Німеччині, а з 1923 року – в Парижі).
У 1927-му та 1929-му Сергій із концертами відвідав Київ, Харків, Одесу, Москву та Ленінград. У 1932 році разом із дружиною та дітьми повернувся до Радянського Союзу.
У роки війни С. С. Прокоф'єв перебував в евакуації в Тбілісі, Алма-Аті, продовжуючи інтенсивну творчу роботу.
У 1946 році, за порадою лікарів, С. С. Прокоф'єв переїхав на дачу , де провів останні роки життя. Він помер в 5 березня 1953 року і був похований на Новодівичому кладовищі.
С. С. Прокоф 'єв увійшов в історію вітчизняної і світової музичної культури як композитор-новатор, який створив глибоко самобутній стиль, власну систему виразних засобів. До сих пір він залишається одним з найбільш виконуваних композиторів ХХ століття.
- Опери: «Любов до трьох апельсинів», «Вогняний ангел», «Заручини в монастирі», «Гравець» та інші
- Балети : «Казка про блазня», «Блудний син», «Ромео і Джульєтта», «Попелюшка», «Оповідь про кам’яну квітку»
- Музика до театральних постановок : «Єгипетські ночі», «Борис Годунов», «Євгеній Онєгін», «Гамлет»
- Музика до кінофільмів: «Олександр Невський», «Лермонтов», інші
- Ораторії і кантати, хори, сюїти
- Вокально-симфонічні твори для голосу з фортепіано
- Симфонії та симфонієти
- Концерти з оркестром
- Симфонічні твори для інструментальних ансамблів, духового оркестру, скрипки, віолончелі
- Сонати та інші твори для фортепіано.
За весь період своєї творчості, Прокоф’єв був удостоєний наступними нагородами: 6 Сталінських премій, почесний професор Московської державної консерваторії імені Чайковського, Орден Трудового Червоного Прапора, золота медаль Королівського філармонічного товариства, Народний артист РРФСР, член Шведської королівської музичної академії, Ленінська премія (посмертно).
В 1991 році, напередодні ювілею С.С.Прокоф'єва, на його батьківщині в селі Сонцівка (тоді Красне) Покровського (Красноармійського) району відкрито меморіальний комплекс, присвячений життю і творчості композитора.
Мачихіна Н.А.
учитель історії
Лисівського ЗЗСО І – ІІІ ступенів
Покровської міської ради