Слов’янський краєзнавчий музей

 

Наш краю дихає історією. Тисячоліття тому тут мешкали давні люди, одна за одною змінювались археологічні культури, нашими степами пройшли кочовики, тут здавна добувають сіль, а згодом виросли заводи. Давайте х ми з вами підемо стежинкою історії і подивимось, куди вона нас приведе…

 

Відділ природи знайомить з природними особливостями слов'янщини: рельєфом місцевості, кліматом, геологією, тваринним і рослинним світом.

 

 

  Експозиція музею починається колекцією скам'янілих останків організмів, що мешкали ще в ті часи, коли земля слов'янщини була дном древніх морів палеозойської і мезозойської ер. Неглибоке і тепле море стало прабатьком життя на Землі і будинком численних коралів, поліпів, брахіопод, наутилоидей, молюсків, трилобітів і морських їжаків. Ці істоти - перші мешканці нашої планети, яких можна побачити на власні очі і навіть помацати руками. Незліченну кількість їх, вмираючи, опускалися на дно і за мільйони років утворили цілі крейдяні гори, одна з яких - добре відома кожному славянців гора Карачун.

            На пам'ять про Пермському море нам залишилися пласти солі, якою колись були насичені його води. Саме ця сіль, опинившись під товщею нанесеної вітрами породи, робить солоними озера слов'янського курорту. Саме цій солі зобов'язаний появою на світ місто солеварів - Слов'янськ.

 

 Багата озерами земля слов'янщини споконвіку є батьківщиною декількох десятків видів водоплавних птахів. Над озерами нерідко можна побачити кружляють чайок і диких качок, а на водній гладі - залітають сюди сірих чапель і білих лебедів.

 Відділ давньої історії знайомить з історією розвитку суспільства з найдавніших часів до 1917 року. Він представлений археологією епохи палеоліту, середньовіччя, періоду заселення краю, виникнення і становлення міста Тора - майбутнього Слов'янська. Окрема експозиція присвячена купецтва, побуті та етнографії Слобідської України.

Близько 80 тисяч років тому на території краю з'явилися перші люди - неандертальці. Поява і поширення людей збагатило археологію новими знахідками - людськими артефактами. Неандертальців змінили кроманьйонці, залишивши на згадку про себе зразки своїх кам'яних знарядь. Переживши льодовикову епоху і перейшовши кордон між кам'яним і бронзовим століттями, нащадки кроманьйонців розселилися по всій Землі, ставши предками всіх сучасних людей.

 

  За 7 тисячоліть, що минули після кам'яного віку, земля слов'янська побачила безліч племен і народів, кожен з яких приносив на нову батьківщину свою самобутню, унікальну культуру. Тут жили скіфи - робили чаші з черепів своїх ворогів і рушники з знятої з них шкіри; сармати - матріархальний народ, що послужив прототипом для вигаданих давньогрецьких амазонок; гуни - жорстокі розбійники, для захисту від яких китайці побудували свою Велику стіну; булгари; хазари; печеніги; половці; торки - дали назву річці Торець, за яким і майбутній Слов'янськ був спочатку названий Тором. Не уникла слов'янщина і руйнівної навали Золотої Орди, яка зупинила розвиток культури і ремесла на завойованій території майже на 3 століття, що і стало основним фактором відставання Русі від Заходу. «От татарські воїни поставити міста і острожки житлові і Стоялов, і всякі фортеці учиняти і в острожку влаштувати, щоб тим у татар в Русь прохід відняти, а православних б селян від війни, від розорення і від полону заступити ...» У 1645 році за указом Михайла Федоровича - російського царя, який заклав початок правління династії Романових - для спостереження за «татарським перелазом» - бродом через річку Тор - на шляху кримських татар був побудований дерев'яний острог, що дав початок заселення території, яку займає сучасний Слов'янськ. Цей брід знаходився в тому місці Казенного Торця, де зараз розташований колишній молокозавод. На жаль, острог незабаром був спалений татарами. А через кілька років в півтора кілометрах від «татарського перелазу», між солоними озерами була споруджена справжня фортеця, яку назвали, як і річку, - Тор.

 

 

 У 1676 році за указом царя Олексія I Михайловича поблизу Торський озер для захисту солепромислу і для створення необхідної інфраструктури була побудована нова фортеця і закладений новий містечко. На території фортеці знаходилося прісне озеро - червені (Червоне). Озброєнням фортеці були 40 гармат. На ті часи це була досить велика і могутня фортеця. У дерев'яних будинках і землянках містечка розмістилося 245 сімей. Поселення було обгороджено острогом, навколо міста викопаний рів, насипаний високий, посилений колодами, земляний вал (залишки цього валу були знайдені під час будівництва стадіону «Хімік»). Городок отримав назву - Солоний (так і не прижилося в народі). Цей рік вважається офіційним роком народження Слов'янська. Тор - Солоний - Славенськ - Слов'янськ - став найстарішим містом Донбасу, фактично поклавши початок його освоєння. Вдале розташування міста на торговому шляху з Ізюма на Бахмут (зараз - Артемівськ), що проходив через колишній «татарський перелаз», сприяло розвитку в місті купецтва. Цим шляхом сформувалася перша і довгий час єдина, а потім головна і найбільш широка вулиця міста - Ковальська. Поблизу цієї вулиці виникли цілих чотири торгові площі, а купецькийпрошарок, разом з промисловцями-солезаводчікамі і спритнішими землевласниками, багатія буквально з дня на день, склали міську еліту. Як і кожна поважаюча себе багата еліта, представники дореволюційного слов'янського купецтва прагнули якомога повніше матеріалізувати свої провінційні уявлення про розкіш.  

 

  Відділ нової історії знайомить з історією розвитку суспільства з 1917 по 1990 роки - періодами становлення радянської влади, громадянської та Другої Світової воєн на території Слав'янщини, відновлення народного господарства і соціально-економічним розвитком міста в радянський період. Друга Світова війна була наймасштабнішою трагедією радянського народу, в тій чи іншій мірі торкнулася кожної людини. Але пам'ятаємо ми і інших сумні події, які відгукнулися болем у багатьох сім'ях. Двом з таких подій присвячені стенди музею. Безглузда десятирічна війна в Афганістані забрала життя 22-х славянців і залишила душевні рани повернулися живими. Халатність при проведенні регламентних робіт на Чорнобильській атомній електростанції призвела до масштабного викиду радіоактивного речовини, яка зробила десятки тисяч людей, які брали участь в ліквідації наслідків цієї катастрофи, інвалідами

 

   Відділ сучасної історії (з 1991 року) знайомить з розвитком державного та приватного секторів економіки, охорони здоров'я, освіти, культури і спорту на сучасному етапі. Перехід економіки з планової на ринкову на початку 90-х років XX-го століття, розрив зв'язків між виробниками і споживачами продукції і сировини не обійшовся без втрат і для Слов'янська. Місто залишилося без кількох підприємств, в тому числі дуже великих. Серед них Слов'янський керамічний комбінат, Слов'янський арматурно-ізоляторний завод, ВО «Хімпром» та інші. Які зуміли зберегти виробництво великі і невеликі підприємства поступово налагодили необхідні економічні зв'язки і зараз надають робочі місця тисячам жителів міста. На жаль, часи, коли заводи витрачали свій прибуток на будівництво житлових будинків і дитсадків, пішли в історію. Втілення в життя всіляких соціальних програм стало турботою виключно міської влади, а джерелом коштів на реалізацію цих програм - стягуються з підприємців і працівників податки. Зараз підприємствами в місті представлені машинобудування, керамічна, хімічна, добувна, харчова промисловості.

 

 

 

Виробам сучасних слов'янських кераміків присвячений цілий зал, який знайомить з декоративно-прикладними і художніми виробами слов'янських майстрів. Тут же і продукція «Товариства виробництва фарфорових та фаянсових виробів М. С. Кузнецова» - одного з найбільших фарфоро-фаянсових виробництв Російської імперії кінця XIX - початку XX століть, і роботи уродженки Слов'янська, відомого скульптора-кераміка Наталії Олексіївни Максимченко.

 

 

  

 Завершують експозицію музею великий і малий виставкові зали, в яких експонуються колекції з фондів музею, а також всілякі виставки приватних колекцій. Деякі виставки стали вже традиційними. Так, наприклад, щорічно проводиться загальноміська художня виставка «Слов'янська осінь», в якій беруть участь понад 60 місцевих художників і яка користується великою популярністю у жителів і гостей міста.

https://docs.google.com/presentation/d/1dfAoDf9GmgT7CnUdy9jxt14-cYGQtw5A/edit?usp=sharing&ouid=100726233811711916066&rtpof=true&sd=true